Як навчити дитину гнучкості мислення
Що спільного між дослідником, художником і підприємцем? Сучасне покоління різнобічно розвинене, тож це може бути одна людина. А якщо серйозно, представник будь-якої професії є значно кращим у своїй справі, якщо вміє мислити гнучко: не зупиняється після невдачі, не боїться змін, здатен адаптуватися та швидко знаходити рішення в нових ситуаціях. І все це — не вроджений талант, а навичка, яку можна розвинути!
Саме тому гнучкість мислення є одним із найважливіших вмінь, на якому точно потрібно зосередити увагу ще з найменшого віку дитини. Розповідаємо, як допомогти дитині розвинути цю суперсилу, яка знадобиться протягом усього життя.
Чому гнучкість мислення — це важливо?
У традиційній системі освіти часто робиться акцент на сухому запам’ятовуванні фактів і правильних відповідях. Та сучасне життя вимагає більшого: уміння ставити запитання, змінювати підхід, пробувати ще раз і не здаватися, якщо щось не вдалося з першої спроби.
Гнучке мислення — саме про це. Якщо коротко, то це здатність швидко перемикатися між різними задачами, розглядати проблему з кількох точок зору, вміння змінювати власну думку та знаходити нетривіальні рішення. Можна помітити, що ця навичка є доволі комплексною. І саме тому її опанування настільки важливе. Вона допомагає людині:
- швидко пристосовуватися до нових умов та обставин;
- не панікувати, коли «план А» не спрацьовує;
- бачити можливості там, де інші бачать глухий кут;
- легко перемикатися між завданнями різного типу;
- зберігати уважність і концентрацію;
- вміти визнавати власні помилки та змінювати думку.
Як бачите, гнучкість мислення в наш час — це дійсно суперсила. Саме тому діти, у яких добре розвинена ця навичка, більш успішні та впевнені в навчанні, комунікації з іншими та досягненні власних цілей.
Що заважає гнучкому мисленню формуватися?
Парадоксально, але саме дорослі часто заважають розвитку гнучкості мислення дитини. Найбільш розповсюджені приклади:
- Фіксація на правильності та неправильності відповідей. Невеликий «подарунок» від радянської системи освіти, коли все за межами ідеально правильної відповіді не існувало, не схвалювалось або навіть засуджувалося. Звісно, це спричиняє полярне мислення в дитини — коли значення має лише правильність, а увага самому мисленнєвому процесу не приділяється взагалі.
- Заборона експериментів. «Не чіпай, залиш це, роби так, як сказано!» — це лише кілька прикладів розповсюджених фраз батьків. Такий підхід спричиняє апатію та формує установку на цілковиту безініціативність дитини.
- Надмірний контроль. Коли кожен крок дитини регулює дорослий, у неї не формується звичка думати самостійно.
- Формування страху помилки. Цей пункт тісно пов’язаний із попередніми. Якщо за будь-яку невдачу критикують чи картають, то людина звикне діяти лише за найбільш розповсюдженими та найменш ризиковими алгоритмами.
- Одноманітне навчання. Банальне та рутинне навчання, без творчості та цікавих завдань, не може повноцінно розвинути мислення дитини, а іноді навіть шкодить йому.
Саме тому надзвичайно важливо спрямовувати дитину в протилежний бік, де вона матиме простір для творчості, досліджень і помилок.
Поради для розвитку гнучкості мислення в дитини
Гнучкість мислення — це навичка, яка може розвиватися протягом усього життя. Утім, у дитячому віці вчити людину набагато простіше, тому батькам варто приділяти цьому чимало уваги.
Існує безліч вправ та порад, які допоможуть розвивати гнучкість мислення. Спробуємо виділити основні:
- Заохочуйте читання. Банальна думка, але в наш час багато батьків забувають про важливість цього заняття для дитини. Читання розвиває уяву дитини, зміцнює критичне, абстрактне та креативне мислення. І це безпосередньо впливає на його гнучкість.
- Давайте дитині вибір. У навчанні, грі, повсякденних справах вона має розуміти, що її рішення мають значення. Це стимулюватиме її глибше аналізувати кожне питання та знаходити найкращі рішення.
- Спонукайте до гри. Гра — це не просто розвага, а важливий простір для творчого мислення. У грі дитина вчиться змінювати ролі, шукати нестандартні рішення та краще розуміти інших людей. Навіть відома всім «Монополія» — чудовий майданчик для розвитку гнучкості мислення.
- Тренуйте уяву. Пропонуйте завдання, у яких треба вигадати щось нове: інший фінал відомої казки, новий вид тварини, незвичайне використання знайомого предмета. Уява безпосередньо пов’язана з умінням бачити кілька рішень і створювати власні ідеї. А це ключові навички для гнучкого мислення.
- Навчіть дитину не боятися помилок. Необхідно проговорити з дитиною, що помилки — це частина навчання. Кажіть: «Класно, що ти спробував!». Запитуйте: «Що можна було зробити інакше?» або «Що ти зрозумів після цієї ситуації?». Таке обговорення допомагає рефлексувати над ситуацією, не звинувачуючи себе в невдачі.
Батьки відіграють ключову роль у формуванні в дитини комплексного гнучкого мислення. Утім, діти проводять левову частину свого повсякденного життя, здобуваючи освіту. Тому школа також має докладати чималих зусиль.
Роль освітнього середовища в розвитку гнучкого мислення школяра
Шкільна освіта значною мірою впливає на розвиток мислення дитини. Якщо вчитель очікує лише правильних відповідей і карає за помилки, дитина швидко втрачає інтерес до пошуку нових рішень. Якщо ж навчання побудоване на дослідженнях, варіативності, підтримці, дитина навчається мислити самостійно, пробувати й не боятися.
З огляду на це в дистанційній школі «Оптіма» створили навчальну систему, яка максимізує розвиток гнучкості мислення в дітей:
- велике різноманіття завдань і проєктів, як індивідуальних, так і групових;
- акцент на зацікавленні дітей не оцінками, а процесом здобуття знань;
- індивідуальний підхід до кожної дитини, щоб допомогти їй розвинути свої особливі сильні сторони;
- навчання побудовано так, щоб не лише дати дитині опанувати шкільну програму, а й розширити її світогляд і сформувати в неї власну думку.
Отже, гнучкість мислення — це точно одна з найважливіших навичок для сучасної людини. І найбільш ефективно вона розвивається саме в шкільному віці. Щоб дитина вміла адаптуватися до нового, не боялася змін і зростала вільною в мисленні, потрібно створювати для неї середовище, де все це можливо. І це стосується як шкільної освіти, так і повсякденного життя.
