Хто такий тьютор?

Чим займається тьютор? Як з'явилися тьютори? Чим тьютор відрізняється від вчителя або репетитора? Чи повинен тьютор допомагати учневі розібратися у складній темі? В яких школах сьогодні є тьютори? 

Сьогодні все частіше звучить незвичний для вітчизняної системи освіти термін – тьютор. Різні школи та педагоги наводять різні підходи до його ролі та місця в сучасній освіті. Тут ми намагатимемося розібратися, хто такий тьютор, як він з'явився, чим відрізняється від учителя, психолога або репетитора, в чому його місія в «Оптімі»? 

Тьютор (від англ. tutor – наставник) – це педагог та персональний наставник, який допомагає не тільки краще засвоїти важку тему, але й краще зрозуміти свої інтереси, грамотно розставити пріоритети, обрати спеціальність та навчитися вчитися. 

Трохи історії: як з'явився тьютор? 

Перші згадки про тьютора дійшли до нас із часів античної Греції, де існувала практика приватних вчителів (1, 2), які передавали своїм учням не тільки знання, але й практичні навички. Тьютор в такому розумінні був і вчителем, і наставником, і репетитором, намагаючись вирішити всі завдання інституту освіти. 

Уже пізніше тьютори стали посередниками між навчальним закладом, освітньою системою та учнем. Добре розуміючи принцип організації освітнього процесу, вони допомагали досягнути балансу між потребами учня та можливостями школи. 

Наприклад, в XIV столітті в Оксфорді та Кембриджі тьютори допомагали студентові розібратися з бажаною спеціальністю, скласти свій розклад (лекції проходили вільно, студенту потрібно було самостійно вирішити, заняття якого професора він буде відвідувати). 

Для України тьюторство довгий час було (а частково й залишається сьогодні) неформальною або інноваційною практикою. На думку ряду вчених, витоки українського тьюторства потрібно шукати в ідеях О. В. Духновича, К. Д. Ушинського, І. Франка, С. Ф. Русова, Б. Д. Грінченка, І. І. Огієнка, В. О. Сухомлинського, Г. Г. Ващенка, інноваціях та напрацюваннях В. Ф. Шаталова, А. Б. Рєзніка, О. А. Захаренка, Н. П. Гузика. (3) 

І хоча схожі з тьюторством ідеї лунали ще в радянсько-український період, як самостійне педагогічне явище воно сформувалося лише наприкінці ХХ століття, коли в фокус дослідників потрапили особливості роботи педагога в умовах дистанційного навчання. (3) 

Сучасне українське тьюторство переживає інтенсивний ріст, теоретичне та практичне осмислення. У 2011 році було сформовано Тьюторську Асоціацію України, а вже в 2016 проведено науково-педогогічний експеримент МОН «Школа тьюторської майстерності». Хоча тьюторство набирає обертів і має значний потенціал, сьогодні в Україні його зустріти дуже непросто. На практиці воно впроваджено та працює лише в окремих (переважно приватних) школах. 

Тьютори сьогодні: чому вони потрібні в наших школах? 

В бік вітчизняних загальноосвітніх шкіл звучить багато критики: розбалансованість програми, застарілі методики викладання, непропорційність зарплат та навантажень педагогів, необ'єктивний контроль знань та ін. В умовах переповненого класу стає непросто відповісти на всі запитання учнів, пояснити складну тему кожній дитині. В таких умовах саме на плечі батьків лягає необхідність надолужити те, чого не дала дитині загальноосвітня школа. 

Але ця проблема торкнулася не тільки нашої країни, педагоги всього світу давно б'ють на сполох: уніфікована освіта не працює. Щоб домогтися максимальної користі від шкільних років, освітній курс необхідно серйозно адаптувати до особливостей, потреб та можливостей конкретної дитини, впроваджувати якщо не індивідуальну, то індивідуалізовану та гнучку програму. 

Сучасний тьютор – це ланка, яка поєднує освітню систему, школу та конкретного учня та дозволяє зробити навчання дитини більш ефективним та комфортним. Такий педагог допомагає дитині розібратися зі своїми цілями та майбутньою спеціальністю, засвоїти шкільну програму, підтримує та спрямовує учня впродовж усього навчання. З іншого боку, саме він може допомогти адаптувати шкільну програму для учня,  допомогти більше дізнатися з профільного або цікавого предмета. 

Місце тьютора в сучасній школі 

Сьогодні не існує універсального підходу до тьюторингу навіть в рамках однієї країни. Кожна школа, яка визнала провальною ідею уніфікованої освіти, по-різному бачить роль тьютора. Місце тьютора в сучасній школі часто залежить від того, чого саме не вистачає конкретному навчальному закладу та його вихованцям: додаткових занять, профорієнтації,  мотивації тощо. 

Відмінності від репетитора, психолога та класного керівника 

Тьютор, як й приватний викладач, може допомагати учневі засвоїти важку тему, давати додаткові завдання з профільного предмета. Але на відміну від репетитора, який зазвичай не має впливу на навчальну програму, тьютор може внести зміни до навчального плану, безпосередньо вплинути на шкільне життя дитини. 

Шкільний психолог стежить за станом та розвитком учнів, допомагає виявляти проблеми учня або колективу, надає психологічну допомогу. Тьютор також має справу з подібними завданнями, але застосовує педагогічний інструментарій. 

На відміну від куратора або класного керівника, який теж стежить за плануванням часу, успішністю, дисципліною та мотивацією всіх учнів (як єдиної групи), увага тьютора зосереджена на одній дитині, її особливостях, потребах та схильностях. На додаток тьютор вирішує завдання в області профорієнтації. 

Завдання тьютора: 

• аналіз особливостей, швидкості сприйняття, схильностей, таланту, інтересів та потреб учня; 
• допомога у формулюванні мети та профорієнтації; 
• складання індивідуального навчального плану; 
• аналіз успішності та стану дитини, коригування навчального плану; 
• навчання принципам самостійного коригування своєї стратегії освіти, допомога в подоланні проблем і труднощів самоосвіти; 
• мотивування до навчання, розвитку, корисного хобі та зацікавлень, участі в дослідницькій або проєктній діяльності; 
• гармонізація взаємодії та комунікації в системі школа-учень-сім'я; 
• допомога в основах тайм-менеджменту, принципах навчання, поєднанні навчання з іншими інтересами. 

«Оптіма» та тьюторський супровід 

Шкільні роки – це неймовірно відповідальний та чарівний час, який дуже важливо використовувати максимально ефективно. На жаль, більшість вітчизняних шкіл не дають того обсягу знань, який необхідний молодим людям після 11 класу. Ще гірші справи з соціалізацією, навичками, мотивацією, розумінням своїх цілей і пріоритетів. 

В «Оптімі» переконані – кожна дитина талановита, від педагогів залежить те, чи зможе вона розвинути свої задатки та здібності. Спираючись на участь тьютора, ми не тільки можемо адаптувати програму під кожну дитину, приділити достатньо часу для стовідсоткового освоєння кожної теми, але й допомогти зрозуміти, як саме потрібно вчитися. 

Підтримка тьютора є незамінною і в питаннях соціалізації, тайм-менеджменту та мотивації. Наші тьютори – професійні педагоги, які щиро захоплені своєю справою. Це дозволяє їм не тільки робити шкільну програму цікавою та зрозумілою, знаходити спільну мову з дітьми, але й допомагати їм навчитися самоорганізації та відповідальності. Результатом такого підходу стає бажання кожної дитини дізнатися більше з основних предметів, краще опрацювати важливу тему, самостійно ставити навчання вище за звичні розваги. 

1. Gardner III R. et al. Tutoring system innovations: Past practice to future prototypes // Intervention in School and Clinic. – 2007. – Т. 43. – №.2. С. 71-81. 

2. Topping, K. (2005). Trends in peer learning. Educational Psychology: An International Journal of Experimental Educational Psychology, 25(6), 631-645. 

3. Історико-педагогічний аналіз становлення тьюторства в освіті України / К. П. Осадча // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. - 2017. - № 4. - С. 395-401 

4. Левківський М. В. Історія педагогіки : навч.-метод. посіб. / М. В. Левківський. — К. : Центр учбової літератури, 2016. — 190 с 

5. Кравченко І. Тьюторство: досвід / І. Кравченко // Освіта : всеукр. гром. політ. тиж. – 2016. – № 13/14 (6–13 квітня). – С. 6–7. 

6. Акініна Н. Тьюторство як технологія Н.Акініна // Освіта. - 2016 - № 6. - 13 квітня (№13-14)