Віртуальний учитель - бібліотекар інформаційного Всесвіту
Віртуальний учитель - бібліотекар інформаційного Всесвіту
Дорогі вчителі!
Вітаючи вас з нашим професійним святом, хочеться нагадати, що ми особливі вчителя. Всі вчительські традиційні звички і «фішки» в дистанційній школі доведеться забути або модифікувати. І це здорово та неймовірно цікаво!
Віртуальний т'ютор (від англ. Tutor - наставник) - це особливий наставник. Він обмежений у звичних засобах педагогічного впливу на дитину. Разом з цим отримує величезні переваги в порівнянні з вчителем, який спілкується з учнями в ході традиційного шкільного уроку в класі. У якійсь мірі вчитель в онлайн-школі схожий на екскурсовода/експерта в музеї інформації.
Інтернет - інформаційний Всесвіт, в якому легко заблукати, якщо не знаєш напрямку руху. Саме цей напрямок і повинен задати вчитель в дистанційній школі. Він той самий Бібліотекар інформаційного Всесвіту, який прочитав усі «книги» в мережі і знає, яку саме запропонувати учневі, щоб він отримав потрібні знання. 
Онлайн-учитель - це той, хто відокремлює зерна від полови, знаходить в інформаційному мережевому потоці головні «магістральні шляхи», найцінніші думки та блоки інформації, які сформують основи знань і дозволять дитині розширити обрії, навчитися добувати потрібну інформацію самостійно.
На жаль, нам доводиться констатувати, що комп'ютер для багатьох дітей асоціюється виключно з іграми. Наші учні все менше читають і не горять бажанням наполегливо і плідно працювати самостійно над отриманням знань. А саме на це розраховано дистанційне навчання.
Часом дитина у звичайній школі любить предмет і з задоволенням його опановує не тому, що схильна до тих або інших наук, а тому що їй подобається вчитель. Його усмішка, доброзичливість, манера викладання, його ставлення до дитини, вміння зацікавити.
Що ж робити віртуальному вчителю, щоб зацікавити свого учня? 
У дистанційному навчанні на перший план виходить змістовна, інтерактивна складова уроку. Наші уроки повинні стати для учня свого роду емоційною бомбою, яка повинна «підірвати їм мозок» і змусити не відриватися від екрану, поки він не опанує весь навчальний матеріал.
Як це зробити? Я впевнена із власного досвіду, що це ціла наука, яку кожен з нас повинен поступово опанувати.
Тому хочеться побажати віртуальним вчителям натхнення! Щоб вони могли створювати такі уроки, які й їх самих змусять емоційно та інтелектуально вибухнути. 
Ми повинні зрозуміти, що головним принципом нашої роботи відтепер є ПОШУК. Пошук усього самого нового і передового, того, що могло б здивувати і навіть шокувати нашого віртуального учня. Важливо, щоб дитина не просто натискала клавіші, виконуючи тестові завдання. А отримувала інтелектуальне й емоційне задоволення від пізнання світу.
І ще вона повинна відчувати, що ми її любимо! 
Багато дітей прийшли в нашу школу саме за цим, втомившись від дратівливих і не завжди уважних шкільних вчителів.
Як проявити любов до нього у такій своєрідній школі, як дистанційна? Мені здається, це не тільки ввічливе спілкування в чатах і в листах. Це самі уроки, які ми робимо цікавими і веселими, доступними й інтригуючими, такими, щоб вони сподобалися нашим дітям, щоб учні відчули в цих уроках нашу любов до них, а не тільки до хімії, фізики, математики або історії.
У цьому зв'язку хочеться нагадати ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯ, що викладав історію в школі М.П. Щетиніна.
Вони актуальні і для нас:
1. Урок починається з ІНТЕРЕСУ учня до предмету.
2. Перш, ніж пояснити, ПОТІШТЕ (ОБРАДУЙТЕ).
3. Після того, як учні усміхнулися, ЗАІНТРИГУЙТЕ.
4. Після того, як заінтригували, пояснить, навіщо це їм потрібно.
5. Передавайте своє здивування і захоплення тим, що ви пояснюєте.
6. Запам'ятовується НЕСПОДІВАНИЙ ПРИКЛАД.
7. Запам'ятовується наочно і те, що можна використовувати.
8. Вищий клас - коли учень хоче переосмислити вашу інформацію і пояснити іншим.
9. Хочуть вчитися не у того, хто добре знає предмет, а у того, хто показав, як він ПОТРІБЕН учневі.
10. Урок – це не коли той, хто знає, пояснює тим, хто не знає, а коли присутнім ЦІКАВО, ДОБРЕ РАЗОМ. А що ще й корисно - це наслідок!
